11 годин моніторингу та безліч порушень
Саме цим відзначився візит до ДУ «Криворізька установа виконання покарання (№ 3)» та Криворізької міської медичної частини № 3 філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» у Дніпропетровській та Донецькій областях. До нехтування карантинними заходами, такими як вимірювання температури на вході в установу, перенаселення камер та скарг на неналежне медичне обслуговування монітори вже майже звикли, тож зазначимо лише про найбільш значущі проблеми, з якими довелось перестрітись в УВП №3.
Медична частина.
Так, на медичне обслуговування скаржаться скрізь, але лихо такого масштабу трапляється не часто. Флюорограф та рентгенологічна установка не працюють більше року, відповідні обстеження ув’язнених не проводяться. В штаті недобір персоналу, відсутні: інфекціоніст, епідеміолог та навіть терапевт! Через що, як пояснив черговий фельдшер, не ведуться медичні картки пацієнтів. У вагітних жінок, які утримуються в установі, жодного разу не брали кров на аналіз (навіть на ВІЛ!) і не робили УЗД. Засуджених, які відбувають довічний термін, спеціаліст оглядає не відкриваючи решітки та не торкаючись руками. Карантинних ліжко-місць на випадок спалаху коронавірусної інфекції багато, але клінічний маршрут пацієнта та алгоритм взаємодії з цивільними закладами МОЗ України відсутній. Згідно інформації, наданої адміністрацією, за весь час пандемії в установі було зафіксовано всього 3 випадки зараження COVID-19, які вдалось подолати власними силами. Випадків недопуску персоналу до роботи через підвищену температуру, зі слів фельдшера, не було. У це не складно повірити, адже за наявності в установі трьох безконтактних термометрів жоден з них на час візиту не знаходився на вході і не був задіяний у перевірці працівників та візитерів.
Доступ до мережі Інтернет.
Згідно новим правилам, засудженим, які відбувають довічне покарання, для доступу в мережу Інтернет тепер не обов’язково відвідувати спеціальне приміщення, планшети видаються безпосередньо в камери, користування без обмежень. Але є одне але. Заборонені сайти під час оновлення системи розблоковуються, а без оновлення системи немає доступу до Інтернету. В чому проблема заблокувати їх знову – нам невідомо, але фактично з лютого доступ до мережі в засуджених відсутній.
Робота та навчання.
В установі створені умови для залучення засуджених довічно до праці, але навчально-виробничі майстерні не функціонують вже тривалий час. Зі слів адміністрації, планується перепрофілювання виробництва, але конкретна дата запуску озвучена не була. Також засуджені на довічний термін мають змогу отримати освіту, але наразі тільки вищу і тільки за власний кошт. Професійно-технічне навчання недоступне, тож з 82-х засуджених здобувають освіту лише дві особи.
Решітки, клітки та інші інструменти приниження гідності.
Зі слів представників Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, в порівнянні з попередніми візитами є позитивні зрушення, але кількість грат та кліток досі є великою. Зі слів адміністрації, ними ніхто не користується, але демонтувати не дійшли руки. Також вони не дійшли ліквідувати оснащення камери для утримання “буйних” в’язнів. Маємо надію, що нею таки не користуються.
Пресреліз підготувала моніторка НПМ Марина Давидова в рамках проєкту від Netherlands Helsinki Committee.