28.01.2020

5 типових порушень щодо ненадання медичної допомоги в пенітенціарних установах: Частина 1

Є стани, в яких люди потребують допомоги. І не важливо, чи вона на свободі, чи в місці несвободи — надання медичної допомоги це базова повага до людської гідності. Саме тому, Європейський Суд з прав людини тлумачить статтю про катування як таку, яка стосується випадків, де людині, яка страждає від хвороби чи болю, не надано допомогу. Якщо це люди в місцях несвободи — вони особливо вразливі, оскільки повністю залежать від влади. Вони не можуть вийти назовні та придбати потрібні ліки, або обрати лікаря і лікарню, та захиститися від інфекції, яку поширюють інші підопічні.

Тому важливо, аби монітор вмів побачити прояви ненадання медичної допомоги та вчасно зреагувати, аби після його виходу із закладу, людина отримала допомогу.

Про подібні особливості добре знає Олександр Гатіятуллін — експерт з боротьби проти тортур та представник Уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи. Довгий час він вивчав тему катувань та, особливо, ненадання медичної допомоги.

Наскільки актуальна тема ненадання допомоги в місцях несвободи?

Якщо взяти рішення Європейського суду з прав людини, то за останні 10 років, Україна програла майже 100 справ за статтею щодо заборони катування — це втрати більше ніж 1 мільйон євро з державного бюджету.

Більшість з них стосується саме ненадання медичної допомоги. Тому моніторам дуже важливо зрозуміти особливості надання медичної допомоги в місцях несвободи, аби бути ефективними.

Це стосується всіх місць несвободи, починаючи від відділення міліції, слідчого ізолятору, та інших — чи надається людині на прохання медична допомога.

Якими є основні порушення щодо ненадання медичної допомоги в пенітенціарних установах?

Попри те, що кількість порушень є невичерпна, Олександр згадує 10 основних, з якими багато стикався під час моніторингових візитів. Якщо монітор про них знатиме, йому буде легше аналізувати інформацію, яку він отримає, аби визначити чи є в установі катування – і ефективно допомогти.

1. Недолуге ведення журналів установи.

 

 

Будь-які дії, які стосуються функціонування установи та проживання там людей, повинні бути зафіксовані в конкретних журналах. Це гарантуватиме дотримання законності та безпеки для затриманих, ув’язнених та засуджених, а також об’єктивно свідчитиме про роботу цієї установи.

Є журнал про надання медичної допомоги особам, які утримуються у райвідділах поліції. Був випадок, що слідчий викликав для затриманого швидку допомогу. Вони надали допомогу людині у його кабінеті та поїхали. Про це інформацію в журнал не ввели. Коли я поцікавився тим чому так, мені відповіли, що це журнал лише для тих, хто в камері, а не в інших приміщеннях. Проте за законом всі виклики медичної допомоги в райвідділ повинні фіксуватись,  інакше — це порушення

 

 

2. Службова недбалість.

 

Медична допомога в місцях несвободи повинна бути абсолютно подібна тій, яку отримують люди на свободі. Якщо ця допомога неефективна, або відсутня — це посилює те покарання, яке людина проходить за законом, і перетворюється в катування.

Типовим порушенням для райвідділів поліції та слідчих ізоляторів – це коли людині викликають екстрену медичну допомогу і лише надають первинну допомогу. Наприклад, людина була в стані абстиненції від наркотиків, в стані ломки. Йому викликали швидку допомогу і фельдшер тимчасово зняв абстинентний синдром. Проте це не ефективно і не надовго! Людині потрібна допомога нарколога, або більш професійного лікаря. Часто в стані ломки люди накладають на себе руки, і для працівників місць несвободи це стаття: доведення до самогубства.

Інший випадок, це коли людину закрили в дисциплінарному приміщенні, попри її незадовільний стан. У виправних колоніях — це приміщення камерного типу, а в слідчих ізоляторах — карцер. Наприклад, одного разу в карцері закрили людину з високою температурою. Коли монітори до нього ввійшли, то виявили, що йому дуже зле. Вони викликали лікаря, і чоловіка перевели в стаціонар.

Того року, в криворізькій виправній колонії 3 місяці люди не отримували лікування. Кожен день особа, під наглядом лікаря, мала отримувати таблетки та укол. Піднявши картку туберкульозного хворого, я виявив, що він вже кілька місяців не отримував лікування. Нас забули, — сказав він при особистій розмові, додавши, що їх лікаря перевели в іншу установу. Пізніше ця інформація підтвердилась.

 

 

3. Огляди новоприбулих проводяться поверхнево та з порушенням права на приватність.

 

Право на приватність при медичних оглядах гарантує повагу до людської гідності. Якщо при огляді присутні інші люди, то вони стають свідками маніпуляцій лікаря, серед яких може бути та часткове оголення тіла пацієнта, і обговорення особливостей хвороби. Саме тому надання медичної допомоги людині без третіх осіб передбачено в законодавстві. Проте в багатьох місцях несвободи працівники на це не зважають.

Коли в слідчий ізолятор привозять нових людей він має пройти первинний медичний огляд на наявність тілесних ушкоджень, або інфекційних хвороб. Монітору важливо дізнатись про місце та спосіб цього огляду, оскільки медичні маніпуляції мають проходити без третіх осіб. Я бачив картину, коли в слідчому ізоляторі привезли конвой і фельдшер в коридорі на коліні нашвидкуруч проводив огляд новоприбулих. Поліція стояла поруч. Коли я поцікавився в них чому вони, власне, тут стоять, вони відповіли, що привели людину і нині охороняють. Мені довелось нагадати їм про приватність огляду та таємницю діагнозу.

Фото: rivnepost.rv.ua

Інколи через дефіцит кадрів адміністрація використовує працю засуджених. Людина може бути залучена в господарській частині, прибирати медичну установу, а потім їй кажуть йти в пункт збору людей. Він заповнює медичні картки за фельдшера та проводить умовний огляд. Питає в новоприбулих: Ти здоровий? — Так. Пише в картці — Здоровий, ім’я таке-то та за якою статтею затримали.

Є випадки, коли огляд проводять лікарі, які не мають загальної медичної практики. Це може бути спеціаліст вузької практики, наприклад психіатр. Відповідно, він не може провести комплексний огляд і визначити чи людина дійсно не потребує в медичній допомозі. Через недостатню кількість знань та досвіду, він може пропустити людину з хворобою.

4. Не заводять медичну карту стаціонарного хворого, або ведуть її недобросовісно.

 

 

Кожна людина, яка перебуває в місці несвободи, повинна мати медичну картку. Це єдиний ресурс вичерпних знань про її медичний стан, потреби в лікуванні та конкретних препаратах. Це доказ та документ, за який відповідає адміністрація місця несвободи та лікар. 

Проте трапляються випадки, коли в слідчих ізоляторів не ведуть медичні картки людей. Тоді незрозуміло скільки часу людина перебуває на стаціонарі та чому, як проходить лікування. 

Подеколи ми зустрічали людей, які в стаціонарі знаходяться місяць, або два, або три. Це неправильно, бо на свободі, якщо людина потрапила в лікарню, то її більше кількох тижнів не триматимуть. Надавши допомогу, її відправляють лікуватись додому. Проте в слідчих ізоляторах, в стаціонарі, живуть подеколи ті, хто залучена в господарській частині, а це неправильно — вони за правилами повинні бути в спальній частині. Відповідно, про їх перебування там в медичних картках інформації немає.

При поступленні у виправну колонію людину поміщають на карантин, на 14 днів. Там встановлюють її особистість, визначають психічні характеристики. В медичній картці повинен бути зазначений не тільки анамнез життя, але й аналізи, флюорографія, а також огляд спеціалістами – психіатром та стоматологом. Якщо цієї інформацію в медичній картці людини немає, відповідно, це порушення — фіксуємо.

 

Фото: vesti-ua.net
 
5. Приховують інформацію про травми підопічних і не вносять їх в журнал.
 
Перебування в пенітенціарній установі часто супроводжується фізичним насиллям: між особами, які там перебувають, та зі сторони адміністрації. Для монітора важливо знати чи травми фіксуються у відповідних журналах та чи надається людям адекватна медична допомога.

 

Зазвичай, при особистій розмові з засудженим вони не охоче визнають, що постраждали. 

Всі вони падають. Більшість з них розуміє, що після того як монітор піде з закладу вони лишаються віч-на-віч з адміністрацією та іншими. Тому вони кажуть, що впали з 2 ярусу ліжка або сходів. Монітору потрібно вміти читати документацію і розуміти, що не всі тілесні ушкодження будуть в медичних документах та журналі, де фіксуються події та травми

Працівники установи зобов’язані фіксувати всі події, та конфліктні ситуації, які відбуваються між засудженими. Проте часто вони лише заносять інформацію про медичний аспект і людина опиняється беззахисною перед майбутніми побоями. 

 

Отже, в пенітенціарних установах є багато проявів порушення права людини на якісну медичну допомогу. Попри те, що всі вимоги до надання допомоги прописані в законодавстві, багато працівників нехтує ними. Саме тому монітору Національного превентивного механізму важливо знати основні норми щодо надання медичної допомоги. Завдяки його якісній роботі, монітор може поширювати ідею того, що люди в місцях несвободи гідні такого ж лікування, яке отримує людина на свободі. Тоді катувань в пенітенціарних установах – буде набагато менше.

Продовження типових помилок - в наступній частині.





 

Розділи

Повідомити про порушення
ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ Підписатися
  • monitor-info.com.ua
  • +38 067 011 45 45 (UA)
  • 04070, м. Київ, Волошськая 22/28 (Хорива 22/28) кв. 54 (1 поверх)