28.01.2020

Чим корисний департамент проти катувань при Генеральній прокуратурі для монітора 

Побороти явище тортур за день чи навіть рік — неможливо. Саме тому від початку 2002 року, коли було ратифіковано Протокол до конвенції проти катувань, правозахисники шукали всіх можливих шляхів боротьби з цим явищем. Моніторинг дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, розробка Національного превентивного механізму — це все суттєво змінило ситуацію з тортурами, проте залишається потреба в системних змінах в країні.

Юрій Бєлоусов, який був монітором обох механізмів, нині став головою департаменту проти катувань при Генеральній прокуратурі України. Кожна з цих посад так чи інакше була спробою боротьби проти тортур в Україні. І наразі він працює над низкою способів призвести до системних змін в України.

При роботі Національного превентивного механізму ми багато стикались з небажанням прокуратури розслідувати катування, — зазначає він. — Попри те, що від моніторів надсилалась скарги під час візитів та Уповноваженого з прав людини — ці скарги гинули в паперах прокуратури.

І дійсно, такі справи в Європейському суді з прав людини як Іглін проти України, Ухань проти України, Мельник проти України, та інші, доводять, що у випадках, коли до прокуратури надходили скарги від потерпілих, ті часто відмовляли у порушенні кримінальної справи. Хоча відповідно до законодавства прокурор зобов’язаний розглядати скарги засуджених на погане поводження та тортури, збирати необхідні докази та відвідувати місця позбавлення волі для того, щоб опитати засуджених та працівників пенітенціарного закладу.


Прикладом цього є справа Іглін проти України. Співкамерник Ігліна вдарив його по голові металевим кухлем, від чого в нього утворилась відкрита рана. Проте окрім перекису водню та бинту він нічого від адміністрації не отримав і мусив обробляти рану своєю сечею. Крім того його було сильно побито працівниками СІЗО і не надано гідної медичної допомоги. Намагаючись захиститись від такого ставлення, Іглін надсилав скарги у всі можливі органи, проте йому ніхто не допоміг. Прокуратура не знайшла підстав проводити розслідування.

Таких справ проти України є безліч. Це доводить, що робота Генеральної прокуратури не була достатньо ефективною для боротьби з тортурами. Попри те, що засуджені та ув’язнені мали можливість звернутись за захистом — вони часто його не отримували.

Протягом 7 років роботи Національного превентивного механізму нічого для розв'язання цієї проблеми не робилось. І лише за ініціативи прокурора Рябошапки Руслана, цей напрям став пріоритетним. Тому було створено Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів, який очолює Юрій Бєлоусов.


Як зазначено на сторінці прес-служби ГПУ про департамент проти катувань: Діяльність департаменту буде спрямована на процесуальне керівництво у провадженнях щодо злочинів, пов’язаних із грубими порушеннями прав людини на етапі досудового розслідування, таких як катування, перевищення влади та службових повноважень, пов’язаних із застосуванням насильства, незаконними затриманнями тощо.

Зараз ми починаємо працюємо з Національним превентивним механізмом, — зазначає Юрій Бєлоусов. — Для оперативного і швидкого встановлення випадків катувань. Якщо монітори щось знаходять, ми хочемо, щоб вони швидко реагували та відправляли нам ці дані на дослідження. Ми сфокусовані на правоохоронну тематику, тому це стосується в першу чергу пенітенціарних установ.

Попри те, що департамент існує лише кілька місяців, вже є докази якісних змін. Серед них: проведення для прокурорів низки тренінгів щодо розслідування випадків катувань, переглянуто провадження щодо катування, які вже довго не розслідуються, створено команду з прокурорів, які здійснюватимуть процесуальне керівництво у провадженнях щодо катувань та інших порушеннях прав людини, та інше — про що зазначив Юрій на своїй сторінці фейсбук.

Тому наразі відбуваються системні зміни щодо боротьби з тортурами в місцях несвободи. Те, що почалося, як ініціатива кількох правозахисників, які боролись проти тортур, набуло масштабів країни. Ті, хто вчора ходив у візити, сьогодні проводять державну політику на шляху до якісних змін. І ці зміни стануть помічником для моніторів Національного превентивного механізму, які знатимуть, що у разі знаходження випадків тортур в пенітенціарних установах — вони зможуть звернутись до Генеральної прокуратури України та залучити їх до боротьби.



Розділи

Повідомити про порушення
ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ Підписатися
  • monitor-info.com.ua
  • +38 067 011 45 45 (UA)
  • 04070, м. Київ, Волошськая 22/28 (Хорива 22/28) кв. 54 (1 поверх)