ТОП 10 практичних порад монітору від експертів
При візитах в місця несвободи є багато викликів. Особливо для тих моніторів, хто лише недавно отримав доручення. Умови кожного окремого місця несвободи, новий досвід, неочікувані зустрічі — все це витягає людину з комфортної зони та примушує швидко приймати рішення. Для того, аби полегшити новим моніторам процес адаптації, експерти підготували низку порад.
РОЗУМІЙ СВОЮ КОМПЕТЕНЦІЮ
Юрій Бєлоусов, який має досвід моніторингу дотримання прав людини в поліції з 2004 та з 2012 в Національному превентивному механізмі зазначає: Треба розуміти мету, з якою ти заходиш в місце несвободи. Це не екскурсія. Ми маємо бути об’єктивними, неупередженими, знати як фіксувати порушення. Наша задача не просто піти, але і сприяти підготовці звітів, бо лише на підставі звіту приймається рішення органів влади. А без їх рішень немає ефекту візиту.
ПАМ'ЯТАЙ ВАЖЛИВІСТЬ СВОГО ВІЗИТУ
Юрій Бєлоусов додає: Так, монітори — це волонтери. Проте справа, яку вони роблять, важлива і корисна! Монітор має знати що кожен візит комусь допомагає. Це важливо пам’ятати для емоційної підтримки монітора.
НЕ ВТРАЧАЙ ПЕРШУ МОТИВАЦІЮ, НАВІТЬ, ЯКЩО БУДЕ СКЛАДНО
Вадим Пивоваров, який входив в першу експертну раду при Омбудсмані в межах Національного превентивного механізму і всі ці роки був активним монітором, радить: Ходити у візити — це завжди важко, часто незрозуміло. Особливо, якщо відвідуєш маленькі міста та селища. Проте важливо не залишати ту першу мотивацію, яку привела людину на тренінг. Для цього можна частіше ходити у візити та вчитися у досвідчених.
ОЦІНИ ДОСВІД СВОЇХ ВІЗИТІВ
Сергій Буров, який є активним монітором від початку діяльності механізму та входив в першу експерту раду, зазначає: Корисно оцінити досвід своїх перших візитів і сформувати питання до тих моніторів, хто має більший досвід. Особливо до тих, хто навчав. Можливо тепер треба в чомусь більше розібратись. Це корисний самоаналіз, який допомагає зрозуміти чи я готовий до такої волонтерської роботи. Крім того можливо нам необхідно міняти якісь підходи до моніторингу і ваша думка може допомогти удосконалити механізм.
ВИКОНАЙ СВОЮ ЧАСТИНУ ВІЗИТУ МАКСИМАЛЬНО ЯКІСНО
Віра Яковенко, монітор з часів першого набору та одна з тренерок радить: Коли людина вчиться і починає моніторити, їй треба час, щоб зрозуміти бодай частину. Керівник не повинен казати читай цю чи ту нормативно-правову базу! В голові буде каша і все піде шкереберть. Важливо, аби керівник сказав: Ти будеш дивитись ось це. Зверни увагу на те. І коли ти якісно відпрацював свій шматочок зможеш зорієнтуватись у візиті трішки швидше.
ПАМ'ЯТАЙ ПРО СВОЮ БЕЗПЕКУ
Віра додає: З одного боку всі місця несвободи мають свої особливості. Проте всіх їх об’єднує важливість знань про власну безпеку. Коли ми проводимо на тренінгах інсценування візитів, часто моніторам смішно. Але недавно був перший візит для кількох моніторів в психоневрологічний інтернат. Ми увійшли у відділення, де була дійсно неадекватна поведінка. Хтось співає, хтось катається по підлозі, хтось стрибнув на стіл. Після візиту одна з новеньких моніторів зазначила, що дуже вдячна за ту гру. Це навчило її не повертатись спиною до непередбачуваних підопічних, дбати про те з ким вона спілкується і це є хтось з колег поруч. Так, подеколи під час тренінгів ми перебільшуємо небезпеку. Проте змішавши різні ситуації вкупі — ми розповідаємо те, що є насправді.
ЗНАЙ СВОЇ ЕМОЦІЙНІ МЕЖІ
Віра додає: Дуже важливо заходити до хворих дітей, проте не всі це витримують. Навіть хлопці часом відмовляються туди йти, особливо ті, в кого є маленькі діти. Важко заходити до покинутих літніх людей. Ти розумієш, що прийшов до людей, до кого місяць може ніхто не ходив. Хай там чисто, хай годують, хай концерти є, але в особисту кімнату крім працівників ніхто не заходить. Ти заходиш — і вони не хочуть відпускати! А ти на роботі. В одному з візитів зайшла до жінки, в якої недавно помер син… Ти бачиш такі історії: була сім’я, людина все життя чесно працювала, але щось трапилась і тепер вони тут. У кожної людини є поріг який вона може, або не може переступити. Часом у виправних колоніях легше, бо там люди знають де вони та чого. Там є охоронці, система. А в психоневрологічному інтернаті людина придумала собі якусь історію і з тим живе. Був момент, що підопічний скаржився на насилля зі сторони санітарок. Каже: катують! Ти далі питаєш і виявляється, що він давно забруднився і його білизна вже засохла від фекалій. Молоді санітарки намагаються чемно йому допомогти, а він їх поливає лайкою.
НЕ БЕРИ НА СЕБЕ ЗАЙВИЙ ТЯГАР
Крім того, Віра зазначає: Важливо навчитись казати ні. Я зрозуміла, що я не мати Тереза і не можу всіх спасти. Проте я розумію що конкретно і для чого роблю. Цей досвід навчить тебе по-іншому відноситися до хворих людей, ти в кого є ВІЛ, гепатити. Тебе будуть запрошувати як експерта в різні місця. Проте твій ресурс колись закінчиться! І сказати ні, переадресувавши людину до іншого експерта є дуже важливим.
ТРИМАЙСЯ ОБ'ЄКТИВНОСТІ
Сергій Перникоза, який вже кілька років є активним монітором радить: Не треба бути категоричними в оцінках, особливо коли стикаєшся з новим та незрозумілим. Вмій виважено підходити до спілкування з підопічними та адміністрацією, бо часто вони в одному становищі. Це важливо для об’єктивності.
Щодо цієї поради Олександр Федорук, який є в механізмі від самого початку, додає: Ми ж не є ворогами державним органам, і ми прийшли не для того щоб начальника звільнили. Наша ціль - сказати людям де вони не допрацьовують. Подеколи підопічні більш довіряють людям зі сторони ніж адміністрації. Тому ми можемо отримати унікальну інформацію, аби направити діяльність установи в правильному напрямі. Суб'єктивна думка в здійсненні моніторингу є. Але потрібно бути достатнім професіоналом, щоб зайти в місце несвободи та правильно оцінити ситуацію.
СМІЛИВО ВИКОРИСТОВУЙ СВОЇ ПРОФЕСІЙНІ НАВИКИ
Олександр Федорук зазначає: Національний превентивний механізм — це діяльність за покликом душі. Це велика дружня команда, де зібрались люди різних професій та поглядів. Хтось є вчителем, хтось — соціальним працівником, є колишні правоохоронці, тюремники та вкупі це складає один великий механізм. Комплексне знання моніторів сприяє хорошому візиту. Хтось зверне увагу на релігійні аспекти, інший — на неналежне підтримання правопорядку, порушення гідності, для психологів — це велика і різнобарвна сфера. Професійний досвід людей допомагає розв'язувати проблеми в місцях несвободи.
Отже, для успішної діяльності монітора потрібно небагато: допоки ми відкриті до досвіду попередників, підтримуємо власну мотивацію та знаємо ознаки успішного монітора, ми можемо допомогти людям в місцях несвободи.