08.02.2020

Особливості формулювання запитань в процесі опитування (діти, що зазнали насилля або жорстокого поводження, підопічні з психічними розладами, особи літнього віку)

 

• Уміння визначати і розрізняти часові інтервали. 
  
  
• Використання виразів, які показують часове співвідношення, наприклад, завтра, вчора.

 

Запитання для встановлення часу (інтерв’ювання неповнолітніх)

1. Чи ти ходив тоді до школи?
2. В якому це було класі?
3. Хто був твоїм класним керівником?
4. Де ти тоді жив?
5. Скільки у той день було уроків?
6. На які позашкільні заняття ти ходив?
7. Чи у той день ти був у школі?
8. Чи це був день, коли немає занять у школі?
9. Чи це були канікули?
10. Яка тоді була погода?
11. Чи тоді треба було носити теплі куртки?
12. Чи йшов сніг?
13. Хто був тоді удома?
14. Було темно чи світло?
15. Чи на той момент ти вже умився перед сном?
16. Чи в той день ти був у дитячому садочку? 
17. ЧИ це було перед програмою “На добраніч, діти”?
18. Про що була програма “На добраніч, діти”?
19. Хто з тобою тоді жив у квартирі? 
20. Чи тоді було якесь свято? 
21. Чи ялинка була прикрашена? 

 

Запитання про місце події

• Описують з огляду на свою зацікавленість місцем, незвичність, емоційна залученість (вибірковість).
• Маленькі діти не в змозі описати місце події за допомогою загальних понять шляхом їх категоризації (вказати залізничний вокзал у місцевості Н., виїзну дорогу з міста, торговельний пасаж тощо). 
• Використовують відповідні для їхнього віку слова:

Там стояв поїзд...

Там уже не було будинків на вулиці... лише дерева і такий дорожній знак... великий, зелений, з літерами.. цифрами..

Там нічого не було, тільки магазини з кожного боку, і не їздили машини.

• Описують місце, вказуючи функцію, яку воно відіграє:

замість Це сталося перед входом до банку - Це було там, де мама зі мною ходить за грошима замість Це сталося у майстерні - Це було там, де тато тримає свої інструменти й шурупи.

• Запитати про функцію, яку виконувало місце події: Що у цьому місці можна робити? Для чого служить це місце?
• Можна апелювати до емоційних реакцій: Чи було там щось дивне? Чи було щось, що тебе налякало? Чи у цьому місці було щось смішне? тощо.
• Про людей, які у той час також перебували у цьому місці: Хто там був? Хто приходить у це місце? тощо.

 

Запитання про місце події

1. Чи ти вже колись був у цьому місці?
2. Чи ти знаєш це місце?
3. Хто ще знає це місце?
4. Чи ти туди ще ходиш?
5. З ким ти там раніше був?
6. Хто тебе туди завів?
7. Що там можна робити?
8. Хто ще там був?
9. Як ти називаєш це місце?
10. Як інші особи називають це місце?
11. Розкажи, що там було?
12. Що ти там бачив?
13. Чи там було щось смішне?
14. Чи там було щось цікаве?
15. Чи було там щось дивне?
16. Чи було там щось страшне?
17. Чи там було щось для дітей?
18. Там було світло чи темно?
19. Там було тепло чи холодно?
20. Чи там чимось пахло?
21. Чи це був гарний запах?
22. Як туди можна увійти?
23. Як можна звідти вийти?

 

Запитання про кратність події. З правової точки зору важливо з’ясувати, була подія одноразовою або багаторазовою

• Для перевірки математичних умінь: (1) дитина безпомилково перераховую цифри у порядку їх зростання – цього недостатньо,  (2) вміє показати це конкретне число (витягує  з коробки з олівцям 5 з них, або зі жмені з намистинками необхідну їх кількість).
• Важко виокремити різні події з потоку інформації: ситуації, які повторюються, у спогадах можуть накладатися з огляду на їх подібність. Слід постійно перепитувати і уточнювати, про які події йдеться в даний момент. 
• Якщо дитина повідомила, що хтось торкався певних місць на її тілі: на запитання про кількість повторів називає точне число, вона рахує лише ті ситуації, які стосувались саме  цієї форми дотику, не враховуючи усіх інших випадків сексуальної поведінки (дотиків в інші місця, за інших обставин). 
• Це сталося раз чи більше разів?
• І. торкався цього місця лише раз чи більше разів?
• Тітка Марія побила тебе чорним паском один раз чи більше разів?
• Чи М. бив тебе також іншим паском?
• Чи М. бив тебе ще чимось іншим?
• Чи ти можеш сказати, скільки разів І. стукнув тебе по голові?... Покажи, скільки разів, за допомогою пальців.

 

Під час інтерв’ю  звернути увагу:

• Що змінило настрій особи?
• Яка тема змінила настрій?
• Яка тема спричинила зміну в поведінці?
• Яка тема призвела особу до спроби відволікти інтерв’юєра?
• Які теми особа обминала зовсім?
• Що говорила мова тіла особи?
• Якщо людина не відкрилася, то проконсультуйтеся в інших членів команди, що можна ще зробити.
• Не говоріть особі, що ви знаєте, що з нею чинили певні дії.
• Не називайте самі ім'я конкретного насильника.
• Не говоріть, що саме ви думаєте про подію, яка з нею трапилося.
• Особи, які перебувають в місці несвободи  залежать від адміністрації, пам’ятайте про це.
• Діти не виправляють дорослих, бо вважають, що дорослі завжди праві.
• Діти впевненні, що повтор одного й того самого запитання говорить про те, що вони надали неправильну відповідь.