08.02.2020

Правила безпеки під час моніторингу. Загальні Правила безпечного моніторингу

1. Не відокремлюйтесь від моніторингової групи під час моніторингу.
   
   
2. Не залишайтесь на одинці з особою під час інтерв’ю, особливо якщо ця особа відбуває покарання або має психічні розлади. 
   
   
3. Вдягайтесь відповідно для участі у моніторинговому візиті. 
   
   
4. Під час відвідування місць з підвищеним ризиком використовуйте предмети індивідуального захисту. 
   
   
5. Дотримуйтесь правил спілкування з окремими категоріями осіб, які утримуються в місцях несвободи, зокрема з підопічними, що мають психічні розлади.
   
   
6. Правило спини. Не вставати спиною до підопічних.
   
   
7. Безпека пересування (не відставати).
   
   
8. Працювати в парі під час візиту.
   
   
9. Не допускати конфлікт інтересів.
   
   
10. Не передавати особисту інформацію про клієнта адміністрації.
    
    
11. Обговорювати колегіально виявлені недоліки.
    
    
12. Не провокуй.
    
    
13. Не обіцяти: перевіримо, подивимося, скажемо.
    
    
14. Не зашкодь.
    
    
15. Недоліки обговорюються колективно.
    
    
16. Задавати питання ментору (колезі) конфіденційно (або письмово, або на вухо, щоб не чули співробітники та підопічні).
    
    
17. Не торкатися осіб. 
    
    
18. Спілкування наодинці за можливості.
    
    
19. Психогігієна монітора (підтримка психологічного стану до, під час, після моніторингового візиту).
    
    
20. Додатково працювати з монітором, якщо у нього є ознаки психологічного напруження.
    
    
21. Верифікація інформації: спілкування з 10% підопічних, перевірка інформації з різних джерел.

Під час відвідування туберкульозного диспансеру, МЧ в системі виконання покарань

1. Використовуйте респіратори, спеціальні апарати Фіт-тест допомагають вірно вибрати респіратор (особливо чоловіки). 
   
   
2. Бажано з’їсти жирну страву (входити до установи ситим).
   
   
3. Максимально нічого не чіпати.
   
   
4. Продезінфікувати руки після виходу з установи.
   
   
5. Дотримуватись етики поведінки.

В ПНІ 

1. Дотримуватися форми одягу (відсутність підборів, яскравих кольорів в одязі, прикрас).
   
   
2. Не відставати від групи.
   
   
3. Не залишатися з підопічними наодинці.
   
   
4. Не ставати спиною до підопічних.

В установах виконання покарань та СІЗО

1. Не сідати на нари.
   
   
2. Не використовувати жаргони, сленг, не вітатися за руку, не обіцяти; не рішати. 
   
   
3. Інтерв’ю брати в окремій кімнаті, де відсутня можливість для підслуховування.
   
   
4. Не озвучувати отриману інформацію вголос перед засудженими (А де у вас проживає засуджений, колишній поліцейський).

Потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Бути коректним і стриманим.
   
   
2. Бути на певній відстані.
   
   
3. Не давати опинитися поза полем зору.
   
   
4. Не перебивати.
   
   
5. Не квапитися.
   
   
6. Не переконувати. 
   
   
7. Не глузувати.
   
   
8. Вітатися та представлятися.
   
   
9. Відвідуючи кімнати/палати клієнтів, пам’ятати – це приватний простір.
   
   
10. Фото та відео осіб робити з попередженням, без облич.
    
    
11. Попереджати про те, що будете занотовувати Вашу розмову. 
    
    
12. Ввічливо та спокійно  спілкуватися з персоналом та клієнтами.
    
    
13. Не підвищувати голос.
    
    
14. Не бігти.

Ми прийшли, щоб допомогти та змінити ситуацію, а не покарати та нашкодити.

Спілкування з паліативними клієнтами

Основним завдання спілкування  є зведення до мінімуму негативного впливу всіх можливих чинників непорозуміння між вами та пацієнтом. Тому необхідно:

• активно слухати (справді чути, а не вдавати, що чуєте);
  
  
• мати співчуття до розмови (уважне ставлення до почуттів пацієнта та його близьких);
  
  
• концентрувати увагу (обмеження бесіди до конкретної теми);
  
  
• вільно задавати питання (спонукати пацієнта ділитися своїми думками, почуттями та ідеями).

Вербальне спілкування

1. Уважно підбирайте слова: старайтеся уникати слів з подвійним значенням, висловлюйтеся точно (температура його тіла 37,9 С0, ніж те, що температура підвищилася);
   
   
2. Не використовуйте скорочення, складну термінологію;
   
   
3. Уживайте просту повсякденну мову, не використовуйте термінів, не вживайте жаргонної лексики та сленгу;
   
   
4. Спілкуйтеся мовою зрозумілою опоненту але чітко дотримуйтесь допустимих кордонів у спілкуванні.
   
   
5. Говоріть чітко та лаконічно, повільно та зрозуміло, робіть паузи між реченнями;
   
   
6. Контролюйте гучність та інтонацію голосу;
   
   
7. Не задавайте два і більше запитань одразу.

Невербальне спілкування

1. Будьте уважні до мови тіла пацієнта (пацієнт лежить увесь день, відвернувшись до стіни. Постарайтеся самостійно чи разом з іншими членами команди з’ясувати причину цього. З виразу обличчя ви можете побачити, що пацієнтові боляче);  
   
   
2. Потрібно контролювати мову свого тіла (не можна показувати реакцію на запах пацієнта).

ВАЖЛИВО! Ви повинні пам’ятати, що всі, хто поряд із вами також читають мову вашого тіла.