Чернігівський дитячий будинок-інтернат

Інтернат має затверджене Положення, зміни до якого востаннє були змінені навесні 2013 року у зв’язку з відкриттям на базі дитячого будинку-інтернату психоневрологічного відділення. Установа як інтернатний заклад існує з середини минулого століття. Крім бюджетного фінансування, інтернат отримує спонсорську допомогу, зокрема від БФ «Щаслива дитина», силами котрого на базі ДБІ відбувається створення вже другої оселі сімейної реабілітації та за кошти котрого в інтернаті додатково працюють 7 вихователів та масажист. Установа розрахована на 140 вихованців. На разі у закладі знаходиться 128 підопічних. З них двоє геріатричних підопічних. В інтернаті існує 2 дитячих групи, 2 молодіжних відділення та відділення для психоневрологічних підопічних. Чисельність дитячого відділення складає 34 особи, з них дітей сиріт – 2, дітей, позбавлених батьківського піклування – 22, 10 дітей мають батьків. Усі 34 дитини мають інвалідність. Серед дорослих підопічних 57 недієздатних, з них лише у 4 опікуном виступає не адміністрація закладу, а їх родичі. На момент візиту не виникало жодних обставин, що могли б зашкодити візиту, але на всіх житлових приміщеннях була табличка «карантин», яку повісили вже 2 місяці тому, щоб завадити великій кількості сторонніх відвідувачів. Закритих приміщень з нечітким призначенням не побачили. У ДБІ формально існує громадська рада, за офіційною звітністю рада збиралась 2 рази за останній рік. Дитячий будинок постійно отримує допомогу від спонсорів з різних організацій та країн, кілька разів на рік відвідують волонтери з різних країн – зокрема з США та Великобританії.

1. У Чернігівському дитячому будинку-інтернаті наразі перебуває 34 дитини, які мають важкі захворювання і потребують постійного медичного супроводу фахівців різного профілю. Однак в інтернаті фактично працює лише один лікар пенсійного віку, за фахом стоматолог. Проблема ускладнюється й тим, що заклад розташований за 40 км від районної та за 150 км від обласної лікарні. Відсутність належного забезпечення права на медичну допомогу свідчить про порушення ст.25 Конвенції ООН про права інвалідів; не відповідає Принципам захисту психічно хворих осіб і покращення психіатричної допомоги від 17.12.1991 р. (принципи “Стандарти надання допомоги”, “Медикаменти”, “Ресурси психіатричних установ”) та Стандарту 2.2 (Центр має кваліфікований персонал і забезпечує гарну якість сервісу поліпшення психічного здоров'я) Набору інструментів та правил ВООЗ, Женева, 2012. 2. Первинна медична документація відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я від 14 лютого 2012 року № 110 відсутня, ведеться документація ще старого зразка, зокрема «истории болезни». 3. З медичної документації, зокрема з «истории болезни» підопічних вбачається, що огляд урологом вихованців і підопічних ніколи не здійснювався: відсутні записи цього фахівця у медичній формі поглибленого комплексного огляду (додаток 1-3). 4. Лікар-психіатр, яка працює на 0,5 ставки, приїжджає з районної лікарні двічі на тиждень. Роботу лікаря та її приїзд оплачує інтернат, однак працює вона лише по декілька годин. Ознайомлення з медичною документацією дає підстави для ствердження про відсутність належного контролю за станом здоров’я підопічних, яким призначені психотропні препарати. Так, зокрема, підопічному Терехов В.В. у травні 2013 р. призначений препарат аміназин (0,2 двічі в день вранці та ввечері), крім призначення, жодних записів психіатра в його «истории болезни» немає (додаток 4-5). 5. Попри наявність в установі фахівця і стоматологічного кабінету з новим медичним обладнанням, стоматологічна допомога зведена тільки до видалення зубів. Лікар сумісник пояснює таке становище відсутністю часу і пріоритетністю її роботи як сімейного лікаря. Спеціалісти з інших медичних закладів не залучаються. Крім того, відсутня будь–яка документація, що фіксує надання стоматологічної допомоги. 6. В інтернаті обладнаний фізіотерапевтичний кабінет. Проте через відсутність медичного працівника він не функціонує. 7. Ізолятор не має необхідних окремого санвузла і буфетної попри вимоги ДБН В.2.2-18:2007. Будівля і споруди. Установи соціального захисту. Також порушено ст. 28 Конвенції ООН про права інвалідів і не відповідає Стандарту 1.3 (об'єкт відповідає санітарно-гігієнічним нормам) Набору інструментів та правил ВООЗ, Женева, 2012. 8. Молодший медичний персонал не має потрібної підготовки для забезпечення догляду прикутих до ліжка дітей. Це, зокрема, виявлено при з’ясуванні під час візиту способів проведення гігієнічних процедур. До того ж один молодший медичний працівник має забезпечити догляд за дев’ятьма таким дітьми, проте це фактично неможливо, адже лише повноцінне годування однієї дитини має здійснюватися протягом 10–15 хвилин. Відповідно повноцінно погодувати за годину дев′ятьох дітей просто неможливо. 9. У відділенні для дітей виявлено, що деяких дітей годують перетертою їжею зі звичайних півлітрових пляшок (як з-під пива). Санітарний стан кухні-роздавальні кімнати та спосіб миття посуду для дітей на час відвідання був незадовільний: немитий посуд складений в умивальник. 10. Індивідуальні програми реабілітації інвалідів МСЕК складені формально без врахування реальних потреб людини за винятком потреб у технічних засобах реабілітації. ІПР для дітей-інвалідів складені відповідно до можливостей будинку-інтернату: відсутні рекомендації фізкультурно- фізичної, психолого-педагогічної реабілітації та ін. А відповідно до правила 3 Стандартних правил забезпечення рівних прав і можливостей для інвалідів, затверджених Резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20.12.1993 р., держава має забезпечити надання інвалідам реабілітаційних послуг, розробити національні програми реабілітації для всіх груп інвалідів. 11. Обмеження постачальників технічних засобів індивідуально відповідно до рекомендацій ІПР призводить до затягування їх виготовлення і отримання, від чого страждають інваліди. 12. Виконання рекомендацій з трудотерапії в установі здійснюється без відповідного контролю та належного документування інспектором з трудотерапії. 13. Під час відвідування ніхто з вихованців і підопічних не гуляв через низьку температуру –10ºС. Умови для прогулянки ускладнені сильними вітрами, які є постійними на території інтернату протягом року. Це унеможливлює прогулянки важко хворих дітей в осінньо-зимовий період. Через відсутність критих веранд або балконів такі діти фактично позбавлені доступу до свіжого повітря. Обмеження доступу до свіжого повітря свідчить про порушення ст.15 Конвенції ООН про права інвалідів. 14. У житлових кімнатах молодіжного і психоневрологічного відділень не вистачає твердого інвентарю, зокрема тумбочок, шаф. 15. У деяких кімнатах треба замінити ліжка, які вже тривалий час використовуються і розраховані на вихованців дитячого будинку-інтернату, а не для дорослих чоловіків психоневрологічного відділення. Ремонт, який здійснюється своїми силами, лише тимчасово вирішує проблему. 16. Є перенасичені кімнати, через відсутність вільних приміщень. Не забезпечені нормативні вимоги (8 м2 на людину для дорослих осіб з психічними захворюваннями). 17. Деякі ліжка і фактично всі матраци у відділенні для лежачих дітей потребують заміни. 18. У дитячих відділеннях одяг не відповідає статі вихованців. 19. Режим освітлення кімнат є недостатнім. 20. Використовується битий емальований столовий посуд, що є порушенням п.9.11 СанПін 42-123-5777-91. 21. У їдальні для миття рук є лише один рукомийник, використовується «господарське» мило, витирати руки нічим. 22. До новоствореного психоневрологічного відділення переведені чоловіки з інших інтернатів. Через брак кімнатного взуття для них в житловому приміщенні інтернату підопічні змушені ходити у взутті для вулиці. Проблему не можна вирішити й через затягування переведення їх пенсій. 23. У бесіді деякі з переведених осіб поскаржилися, що вони не мають бути в психоневрологічному відділенні. Працівники інтернату підтвердили, що при переведенні до цього відділення підопічних інших установ не враховувався чинник спеціалізації, принаймні двоє підопічних мали б перебувати в геріатричній установі. 24. В інтернаті відсутні культурно-дозвіллєві та фізкультурно-спортивні приміщення і спортивні майданчики з вуличними тренажерами. Для роботи культпрацівника виділена невелика кімната, за потреби тенісний стіл розкладається у холі, але тоді хол, який є місцем відпочинку для підопічних, не може використовуватися за призначенням. 25. На час відвідування в інтернаті запасів продуктів харчування було на 2-3 дні. Вивчення документації свідчить про нерегулярне постачання продуктів харчування, сумнівними є ціни поставника та перелік продуктів (зокрема, цитрусові влітку). 26. Не у всіх приміщеннях є плани евакуації в разі надзвичайної ситуації. 27. У приміщеннях психоневрологічного та молодіжних відділень відсутній належний режим провітрювання. 28. З огляду на віддаленість від районного та обласного центрів інтернат потребує автотранспорту, однак він потребує оновлення. 29. Через погану якість води питну завозять, а пральня потребує встановлення фільтрів. 30. Відсутня кімната для побачень. 31. Відсутня скринька для скарг і пропозицій.