Місця несвободи
Обласна психіатрична лікарня №2
1. Середній термін лікування відповідно до минулорічних статистичних даних складав 144 дні, для хворих з діагнозами “розлади психіки і поведінки” – 188 днів, що не відповідає протоколам надання медичної допомоги за спеціальністю “Психіатрія”. Переважна кількість пацієнтів з хронічним перебігом захворювання не потребує активної медикаментозної терапії. Вони фактично можуть знаходитись у відділеннях “сестринського нагляду” або інтернатних установах системи соціального захисту населення. Відтак лікарня, в структурі якої відсутнє відділення “сестринського нагляду”, виконує функції інших установ. 2. У лікарні майже з кінця 90 – х років не були профінансовані заходи з проведення капітального ремонту, реконструкції каналізаційних труб і вигрібних ям, заміни старих вікон на енергозберігаючі тощо. Через аварійний стан частина корпусів і приміщень не функціонує. Відтак, відсутні можливості створити сприятливе терапевтичне середовище, яке відповідно до стандарту 34 Стандартів Європейського комітету з попередження катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання [ділі – CPT/Inf/E (2002) 1 – Rev. 2004] включає й підтримання установи у задовільному стані. 3. Через ремонтні роботи у жіночому корпусі, а також те, що корпуси розташовані в старих приміщеннях, у тому числі й колишньої стайні, палати установи перенавантажені, особливо наглядові (є палати, у якій розміщено до 15 ліжок), деякі ліжка розміщені впритул одне до одного, що не відповідає Стандарту 1.2. (Спальні умови для користувачів зручні та достатньо забезпечують приватність життя) Набору інструментів та правил ВООЗ, Женева, 2012. До того ж не забезпечені вимоги БДН В.2.2-10-2001. Заклади охорони здоров’я (6 кв. м. на ліжко). 4. У психіатричному відділенні № 6 (змішане) для хворих на туберкульоз 2 жінки перебувають в палаті спільно з чоловіками. Хворі з МБТ+ туберкульозом та МБТ– туберкульозом розміщені на різних поверхах, однак спільно користуються санвузлами, коридорами, загальнолікарняним прогулянковим майданчиком. Умови утримання пацієнтів у цьому відділенні не відповідають існуючим нормативам з точки зору епідеміологічної безпеки та Стандарту 1.3 (Об'єкт відповідає санітарно-гігієнічним нормам) Набору інструментів та правил ВООЗ, Женева, 2012. 5. М’який та твердий інвентар знаходиться у непридатному для використання стані, що порушує ст. 28 Конвенції ООН про права інвалідів. правил ВООЗ, Женева, 2012. Зокрема, переважна частина ліжок старі з панцерними сітками і потребують заміни. В кімнатах відсутні шафи, не вистачає приліжкових тумбочок, тоді як відповідно до Стандарту 34 CPT/Inf/E (2002) 1 – Rev. 2004. пацієнтам має бути дозволено зберігати деякі свої власні речі, для цього використовувати платяні шафи та приліжкові тумбочки. 6. Санітарні кімнати потребують ремонту, зливна система не працює. Туалети облаштовані кабінками, проте не забезпечено право осіб з інвалідністю і похилого віку, як того вимагає стандарт 34 CPT/Inf/E (2002) 1 – Rev. 2004 (мають враховуватися потреби цих людей, зокрема використовувати конструкцію туалетів, що дозволяє користувачам сідати). 7. Лікарня використовує застаріле діагностичне медичне обладнання. Наприклад, ренген-30 (1982 р.), ренгенапарат дентальний 5Д-2 (1988 р.), рефрактометр (1988 р.). З придбаного за останні 10 років – кардіограф Юканрд-100, ПО «Regina»-200, два бінокулярних мікроскопи та електронна вага. В установі відсутні умови для здійснення необхідного медичного обстеження, зокрема ультразвукового і томографічного та ін. Відтак сумнівним є виконання ст. 8 Європейської хартії прав пацієнтів і ст. 25 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо надання гарантованого рівня психіатричної допомоги. 8. Усі майданчики для прогулянок пацієнтів огороджені сіткою, у наркологічному відділенні – із заґратованим дахом. Лавок не вистачає, тому деякі пацієнти змушені сидіти на цементній підлозі (подвір’я всіх майданчиків зацементовані). На майданчиках навіси від атмосферних опадів і сонця інколи використовуються не за призначенням – для сушіння білизни та зберігання різного майна. Туалети є на всіх прогулянкових майданчиках, однак вони перебувають в неналежному стані. Під час моніторингу гуляли пацієнти корпусу № 7 і корпусу для жінок, однак на майданчиках не виявлено резервуарів з питною водою (деякі пацієнти на прогулянку особисто брали пластикові пляшки з водою). 9. Баня розташована в окремому приміщенні, для забезпечення приватності не вистачає перегородок між душами. 10. Усі відділення замикаються на заґратовані двері. На вікнах палат – ґрати або решітки. Все це, а також стан палат і санітарних кімнат справляє гнітюче враження. 11. Існує кадрова проблема – більша частина лікарів пенсійного та передпенсійного віку. 12. Реабілітаційні заходи надаються у мінімальному обсязі. Фактично відсутні умови для здійснення культурно-дозвільних заходів, фізкультурно-спортивної, психологічної реабілітації, тоді як відповідно до стандарту 37 CPT/Inf/E (2002) 1 – Rev. 2004. психіатричне лікування має включати широкий спектр реабілітаційних і терапевтичних заходів, у тому числі доступ до праце терапії, груповій терапії, індивідуальній психотерапії, занять мистецтвом, драмою, музикою і спортом 13. Лікарня розташована у віддаленому селі, існує певна ізольованість від громади, що шкодить лікуванню пацієнтів (згідно зі стандартом 58 CPT/Inf/E (2002) 1 – Rev. 2004. розташування великої психіатричної установи в ізольованому місці створює ризик інституалізації як для пацієнті, так і для персоналу). 14. Відсутні стенди з інформацією щодо норм законодавства про психіатричну допомогу, адрес і телефонів відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, громадських організацій, до яких може звернутися особа у разі порушення її прав, як це вимагає ст. 29 Закону України «Про психіатричну допомогу». 15. У назві установи зазначена спеціалізація, що є порушенням права на конфіденційність, закріпленого ст. 6 Європейської хартії прав пацієнтів.
У психіатричному відділенні №1 чоловіки, які проживають на 2 поверсі майже всі були у куртках та черевиках, тому що було дуже холодно. На другому поверсі даного віддлення відсутній термометр, однак на першому поверсі в одній із нвйтеплвших кімнат, в процедурній на градусниках було на одному 14 градусів цельсія а на іншому 13 градусів цельсія.
Неналежне забезпечення права пацієнтів на охорону здоровя, медичну допомогу. Порушення права на свободу та особисту недоторканість. Порушення права на якісне харчування та неналежна організація роботи харчоблоку. Порушення права пацієнтів на реабілітацію. Порушення права на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування одяг, житло. Порушення права на приватність. Відсутність правової інформації.